Anonyme Bedrohungen: Auswirkungen auf das ukrainische Bildungssystem vor dem Krieg

Anfang Januar wurden Schulen und andere Einrichtungen in der Ukraine täglich evakuiert. Ich selbst war Zeuge dieser Evakuierungen. Näher zum 24. Februar wurden wir fast täglich evakuiert. Als über die Evakuierungen informiert wurde, mussten wir schnell unsere Sachen packen und ruhig auf den Schulhof gehen, um Panik zu vermeiden. Für solche Fälle hatten wir Evakuierungsübungen an der Schule. Daher wussten wir, was zu tun war, aber es war allen sehr unheimlich. Beim Verlassen der Schule wurden wir nach Hause geschickt, da die Überprüfung der Schule fast drei Stunden dauerte. Dadurch wurden die Stunden abgesagt, und wir konnten nicht normal lernen. Die Schüler hatten Angst, zur Schule zu gehen, da alle Angst hatten, dass es diesmal keine falsche Meldung ist und wir wirklich in die Luft gesprengt würden. Tanja aus Mariupol sagt: „Eine Woche vor dem Krieg hörte ich Explosionen. Es wurden Informationen über verschiedene Minentypen und darüber gegeben, was zu tun ist, wenn man eine Mine sieht. Es wurden Übungen in den Kellern durchgeführt.“ Auch in Lwiw wurden auf den Straßen Broschüren verteilt, wie man eine Notfalltasche packt und sich auf den Krieg vorbereitet. Niemand meiner Freunde, Mitschüler, Lehrer oder Bekannten glaubte, dass der Krieg beginnen könnte. Wir dachten, dass das im 21. Jahrhundert unmöglich sei. Wir alle lagen falsch. Am 24. Februar 2022 haben wir alle verstanden, dass es wirklich passieren kann und passiert ist.

Починаючи з січня, щодня мінували школи та інші об’єкти України. Я сама стала свідком цих мінувань. Ближче до 22 лютого нас мінували майже щодня. Коли повідомляли про мінування, ми мусили швидко збирати свої речі та спокійно йти на двір, щоб уникнути паніки. У нас були навчальні евакуації для подібних випадків, тому ми знали, що робити, але всім було страшно. Відходячи від школи на безпечну відстань, нас відправляли додому, оскільки перевірка школи тривала майже 3 години. Через це скасовувалися уроки, і ми не могли нормально вчитися. Учні боялися йти до школи, всі переживали, що цього разу це вже не фейкове повідомлення, і нас справді підірвуть. Таня з Маріуполя каже: „За тиждень до війни я чула вибухи, проводили лекції про різновиди мін та що робити, якщо побачиш міну. Проводили навчальні спуски в підвали“. Також у Львові на вулицях роздавали листівки про те, як збирати тривожну валізу та як готуватися до війни. Ніхто з моїх друзів, однокласників, вчителів та знайомих не вірив, що війна може початися. Ми вважали, що це неможливо в 21 столітті. Ми всі помилилися. 24.02.2022 ми всі зрозуміли, що це може бути і є насправді.